Вівторок, 14 жовтня 2014 10:00

Кадри Януковича знову повертаються у систему

УкрАвтоДор – довгий час традиційна годівниця влади. Суми, які тамтешні керівники витрачають на ремонт доріг – вражають, мало не щодня. За роки незалежності у асфальт було закатано мільярди гривень українського бюджету, ось тільки побачити результати такої «високоякісної» роботи досі не вдавалося нікому.
Кожне нове керівництво держави обіцяє, що подолає це свавілля та розкрадання, але, на жаль, ці обіцянки залишаються на рівні балачок. Пік розкрадань та, фактично, «дорогоцінних ювелірних» ремонтів доріг, судячи з обсягів фінансування, припав на президенство Януковича. Корупційна схема розкрадання державних коштів проникла не лише в центральне та регіональні управління УкрАвтоДору, а і вдало використовувалась у всіх дочірніх підприємствах та філіях. Влада, власне, і сама заохочувала такий вид збагачення, тому і залучала на посади тих, хто зможе якісно працювати за вибудованою схемою та приносити над прибутки. Після зміни влади суспільство отримало світло в кінці тунелю та численні заяви, що такий стан речей – вчорашній день. Однак, зовсім скоро усім стало зрозуміло, що старі корупціонери та клани повертаються.

Парадокс в тому, що отримують вони нові посади від тих, хто ще вчора оголосив бій корупціонерам.

19 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке володіє виробничими потужностями УкрАвтоДору, очолив Орест Проник – син Юрія Проника, який керував Службою автодоріг у Тернопільській області, а тепер у Рівненській. Сам Юрій Проник запевняє, що син «дуже розумний та здібний». Для зрозумілості ситуації – декілька фактів про батька: ТОВ «Техно-Буд-Центр» - компанія, яка є близькою до зятя Проника - депутата Тернопільської міськради від ВО «Свобода» Андрія Грегоращука, у період з 2008 – 2014 виграла тендерів на ремонт доріг у Тернопільській та Рівненській області більше ніж на 420 мільйонів гривень. Цікавим є те, що географія ремонтів цієї компанії змінювалася так само, як і посади Проника – старшого. ТОВ «Юзол», яку також пов'язують з родиною Проників, у період з 2009 – 2013 рік виграла тендерів на майже 28 мільйонів гривень у тих же областях. Ці дані доступні у «Віснику державних закупівель». «Заслужений будівельник», «знаний ремонтник» та «ненажерливий хам» - саме такі відгуки можна почути у Тернопільській та Рівненській областях про Юрія Проника. Родина «пристосуванців», які працювали при Ющенко, Януковичі, влада якого збільшила статки Проників на мільйони гривень, і зараз, при Порошенко та Яценюку продовжують розкрадати державні кошти. Власне про Ореста, який нещодавно отримав підвищення, відомо не так багато. Проте те, що азарт витратити державні кошти на власні потреби – це в них сімейне – беззаперечний факт.

Починав він свою кар'єру з помічника-консультанта народного депутата України, потім, з 2006-2010 був депутатом Солом'янської районної ради та інше. А з вересня, 2011 Проник-молодший, у віці 28 років, стає директором ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Численні скарги щодо розкрадання державних коштів, відверта бездіяльність та, у результаті, жодних результатів у роботі, призвели до того, що у червні, 2013 року Держфінінспекція провела позапланову перевірку діяльності Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» лише за 2011. У ході перевірки були виявлені численні порушення процедур тендерів та нецільового використання бюджетних коштів. Лише за один, 2011 рік, підприємство нанесло збитків державі аж на 526 789, 18 гривень на закупівлі та перевезенні піску.

У вражаючому «тандемі», як виявилося пізніше, брали участь 3 компанії - ТОВ «Мітта», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Дормашавто», підтвердити існування 2 з них не змогли до сьогодні, але про це пізніше.

У 2011 році одна з філій ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - «Київське ДЕУ» закуповувала пісок у 2-х постачальників: у ТОВ «Мітта» було придбано 2033 тони піску на 99778,00 грн. та у ТОВ «Граньстройінвест» було придбано 1991 тон піску на суму 79640,00 грн. На послуги постачання піску Київське ДЕУ уклало договір з ТОВ «Дормашавто» на суму 58902,54 грн та ТОВ «Мітта» на суму 99778,00 гривень. Загальна вартість цих 2 операцій становила 338 109, 00 гривень. Однак, у ході перевірки Держфінінспекцією було виявлено, що копії актів прийому-передачі поставки піску від ТОВ «Граньстройінвест» у філії «Київське ДЕУ» - відсутні. Також, стало відомо, що власного транспорту на балансі ТОВ «Мітта» не має. З усного пояснення директора ТОВ «Мітта» виявлено, що на перевезення піску його підприємство уклало договір з ТОВ «Дормашавто», однак надати його копію він також не зміг. На які рахунки або кому у кишеню було перераховано ці кошти? – досі відкрите питання.

З приходом «сумлінного» чесного нового керівника Ореста Проника з'явилася надія, що така система співпраці та розкрадання держави буде поламана, але вже у жовтні, 2011 року філія «Києво - Святоишнське РаїїДУ» зокуповує у ТОВ «Граньстройінвест» 4364,00 тон піску на загальну суму 352 611,20 гривень по ціні 80.79 грн. за тону, що на 40,79 грн. більше, ніж у ПрАТ «Київський річковий порт» та ціні, по якій реалізовувався пісок для філії «Київське ДЕУ», таким чином завищення складає 208007,54 грн. та у ТОВ «Мітта» було придбано 2470.0 тони піску на загальну суму 99778,00 грн. по ціні 40,40 за тону, що, на 0,40 грн. більше ніж у ПрАТ «Київський річковий порт», таким чином завищення складає 988,00 грн. Загальна різниця у вартості 1 тони піску, яка реалізовувалась одними і тими ж постачальниками для різних філій, складала близько 228 000, 00 гривень. Колишні співробітники підприємства стверджують, що насправді з 2011 – 2014 рік весь пісок закупався за мізерні кошти у так званих «намивщиків», які роблять це незаконно. Тому, сміливо можна множити суму втрат на 2, а то 3 рази.

У ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Граньстройінвест», яке начебто знаходиться за адресою Київська область, с.м.т. Димер, вул.. Шевченка, 28 та ТОВ «Дармашавто», яке зареєстровано у Києві, вул. Байкова, 7, насправді там не знаходяться. Тому підтвердити вид, обсяг і якість операцій та розрахунків філіями ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» так і не вдалося. Але ж саме на рахунки цих неіснуючих компаній були перераховані мільйони державних коштів, доля яких, не відома по сьогоднішній день.

Зважаючи на отриману інформацію, кожен порядний керівник, після виявлення таких фактів, звернувся б до керівництва вищевказаних компаній з вимогою повернути вкрадені у державі кошти. Однак, досить важко віддати те, що ти присвоїв собі за допомогою фіктивних компаній, тому у 2014 році Державна фінансова інспекція подає позов до Окружного адміністративного суду в м. Києві на Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ ДП «Автомобільні дороги України» з вимогою зобов'язати підприємство подати позов про стягнення коштів з ТОВ «Мітта», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Дормашавто». Суд задовільнив вимогу, проте, досі доля вкрадених коштів – невідома. Усі звинувачення тодішнє керівництво відомства в особі Ореста Проника називало безпідставними наклепами.

Виникають закономірні питання. По-перше, знаючи про такі порушення, чому Державною фінансовою інспекцією не було ініційовано перевірки діяльності підприємства у 2012, 2013 роках?Про які б збитки нам стало відомо ще? По-друге, здається досить дивним, що особливі «досягнення» Орест Проник мав саме при режимі Януковича, що наводить на думку щодо наближеності його до «родини». По-третє, чому такий шлейф злочинних «успіхів» спричинив отримання нової посади при новій владі?

Отримуючи надприбутки та опікуючись проблемами власного збагаченням, Проник-молодший не дуже відповідально ставився до виплати загробної плати власним підлеглим, як наслідок, у середині 2013 року було відкрито ряд кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 175 КК України щодо безпідставної невиплати заробітної плати. Заборгованість по виплаті заробітної плати більш ніж 200 працівникам сягала більше пів мільйона гривень.

І начебто нічого дивного, адже за такими схемами працює мало не 90% державних підприємств в Україні, які щороку банкрутують бюджет країни на мільярди гривень, задля задоволення власних потреб.

Однак, такі «досягення» дали Оресту нечувані результати та були оцінені вже новою, занадто чесною владою, у вигляді отримання більш престижної посади. І якщо тоді свої навички він застосовував лише у Київській області, то тепер йому підпорядковані усі підрозділи Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" по всій Україні, де він, без жодних перешкод, зможе продовжити незаконні дії за вже налагодженими корупційними схемами.

Родина Проників по праву вважається своєрідним «кланом» у системі УкрАвтоДору, їх наближують до «команди» Демішкана. І батько – Юрій Проник – багаторічні результати роботи якого ми можемо побачити не на дорогах Тернопільської та Рівненської областей, а у Віснику державних закупівель по кількості «пропрацьованих» тендерів з підставними компаніями – одноденками на мільйони гривень. А Проник-молодший, який сміливо продовжив справу батька, отримавши високу впливову посаду, сьогодні створює для родича не лише «міцний дах», а і зможе організувати спеціальні привілейовані умови.

Ми звернулися до Генерального прокурора України Віталія Яреми з проханням ініціювати проведення перевірки діяльності ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у період з 2011 – 2014 роки. Орест Проник та його батько – одні з перших претендентів на люстрацію, бо ми нарешті повинні очистити владу від старих корупціонерів-пристосуванців. Тому, чекаємо на створення Люстраційної комісії, яка також повинна надати відповідну оцінку діям таких чиновників, які ставлять за мету не реформування структури та покращення її роботи, а лише власне збагачення за рахунок перебування на посадах в органах державної влади та розкрадання державних коштів.